Роздуми до Слова Божого на Пасхальну вігілію у святу ніч

Пасхальна ніч у традиції Ізраїля та Церкви є великою ніччю спасіння. Під час цієї ночі відбувається вихід із Єгипту, вихід із неволі гріха. Багато-багато століть тому Бог вибрав собі народ і привів його до Землі Обіцяної; під час Пасхи, яку сам звершив, Христос Господь набув кожного з нас собі на власність. Цієї ночі ми урочисто відзначаємо смерть і воскресіння Ісуса Христа – центральний момент діла спасіння, серце історії, подію, яка надає сенс усьому.

Цій ночі, яка стала світлом, передували чотири особливі ночі, які наче були анонсом, провіщенням тієї єдиної.

Перша ніч – створіння

Бут 1, 1-5: На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір, і був ранок – день перший.

Таргум Онкелоса: Воістину чотири ночі записано в Книзі Пам’яті. Перша ніч була тоді, коли Господь об’явився над світом, щоб Його сотворити: світ був безлюдний і порожній, а темрява була над поверхнею відхлані, однак Слово Господа було світлом і просвітило її. І назвав її: перша ніч (кідуш першої чаші).

Це перша ніч, яка була перед першим світанком у світі. Ніч творіння. Як Бог творив? Єврейські мудреці кажуть, що Бог мусив себе трохи применшити, «скоротити», щоб у собі зробити трошки місця для творіння. Адже Всевишній усе наповняв! Господь у своїй любові уділив нам місце для існування, дав нам змогу бути в Ньому.

Бог применшив себе, щоб прийняти світ у своє лоно, як матір приймає дитину. Певно, невипадково Боже милосердя у Біблії виражено словом рахамім – тобто «лоно»!

Важко уявити собі Всемогутнього Бога, який у великій кімнаті Всесвіту взяв свої речі і трохи посунувся, аби поруч замешкали нові істоти – істоти вільні, навіть настільки вільні, що можуть відмовити самому Богові.

Тільки у світлі були сказані слова: «І бачив Бог, що все, що Він створив, було дуже добре». Ми потребуємо світла, аби щось побачити як ДОБРЕ, приємне Богу, миле Богу.

Ніч Авраама – ніч віри

Бут 22, 1-2: Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: Аврааме! Той же відповів: Я тут! Бог сказав: Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу.

Таргум Онкелоса: Друга ніч була тоді, коли Господь об’явив себе Авраамові, коли той мав сто років, а Сара, його дружина, – дев’яносто, аби звершилося те, що говорить Писання: Авраам почне у віці ста років, а Сара народить у віці дев’яноста років. Ісаак мав тридцять сім років, коли був принесений у жертву на вівтарі. Небеса знизилися і зійшли, й Ісаак споглядав їхню досконалість, і його очі були засліпленні їхньою досконалістю. І назвав її друга ніч (кідуш другої чаші).

Ким був Авраам? Одним із кочівників Близького Сходу. Яку ніч він переживав у момент свого покликання? Авраам був життєвим банкротом, тому що не мав потомка, не мав когось, хто був би продовженням його життя.

І Бог обіцяє йому потомство – як зорі на небі, як пісок на березі моря. Авраам повірив і пішов за Божим Словом. Ця ніч стала ніччю надії. Але вона ще не була справжньою ніччю Авраама. Маючи сто років, Авраам отримав сина згідно з обітницею. Міцно прив’язався до нього, полюбив його більше, ніж будь-кого.

І тут розпочинається – ніч віри: Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення.

Авраам нічого не може сказати, все робить мовчки, але має віру в серці, віру в Бога і в Його слово. Де можемо узріти цю віру? В тих словах, які він каже до своїх слуг:

Побудьте тут з ослом, а я з хлоп'ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас.

Як Авраам міг таке сказати? Як він міг сказати, що «повернемося до вас», якщо Ісаака мав принести в жертву? Отці Церкви кажуть: Авраам вірив, що навіть і в такому разі Бог зможе повернути йому сина!

Чому Авраам нічого не каже синові? Чому просто не сказав: Бог потребує, аби тебе скласти в жертву. Сьорен К’єркегор, коментуючи цю подію, від імені Авраама каже так: «Господи, краще, щоби він думав, що то я нелюд, аніж мав би втратити віру в Тебе».

Авраам більше дбав про те, щоб Ісаак не втратив віри. Він думав, що як скаже синові, чому вони туди йдуть, Ісаак втратить віру в Бога. Тому волів, щоб Ісаак скоріш вважав його самого за якусь нелюдську потвору, ніж засумнівався в Богові.

Друга ніч – це коли віриш Богові навіть тоді, коли Бог мовчить, нічого не відповідає, нічого тобі не пояснює, і здається, що навіть не вислуховує твоїх молитов.

Один із євреїв Варшавського гетто, коли була пожежа і всі захисники гетто гинули, написав у своєму листі: Вірю в Бога, навіть тоді, коли Він зробив усе можливе, щоб я в Нього не вірив.

Коли віриш Богові навіть тоді, коли Він усе зробив для того, щоб ти не вірив, – це твоя друга ніч!

Третя ніч – ніч Виходу

Таргум Онкелоса: Третя ніч спасіння була тоді, коли Господь вночі об’явився проти єгиптян: Його рука вбила всіх первородних Єгипту, а Його правиця захистила усіх первородних Ізраїля, щоби звершилися слова Писання: Ізраїль є моїм первородним (Вих 4, 22).  І назвав її – ніч третя (кідуш третьої чаші).

Третя ніч увічнює Вихід із Єгипту, з неволі, перехід через Червоне море:

Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб'ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; Я – Господь. Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю (Вих 12, 12-13).

Кров Агнця зробила так, що смерть обминула ізраїльтян. Саме тут використане слово песах – «обминути». Але це слово має дуже близький зв’язок з іншим: пасах – «шкутильгати», «зробити когось калікою», «підскакувати», «перескакувати», «проходити понад домами». Інколи ці слова вживаються навзамін – Іс 31, 5: Як птахи, що літають, розпростерши крила, так Господь сил захистить Єрусалим; захистить, визволить, пощадить і врятує.

В Ісусі Христі Бог закрив нас, як птах покриває своїми крилами пташенят. Смерть пройшла над нами і стала «шкутильгати». Господь зробив смерть калікою.

Тому грецькою мовою цей вираз перекладено як хипербазіс – «пройти понад».

Четверта ніч – ніч Месії

Таргум Онкелоса:  Четверта ніч буде тоді, коли світ осягне свою мету, щоб бути спасенним. Скрушеними будуть залізні ґрати, а покоління безбожних знищене. І Мойсей повстане з путині і Цар з висоти: а Слово буде йти між ними, і будуть іти разом. Це ніч Пасхи в ім’я Господнє, ніч призначена і приготована для спасіння усіх дітей Ізраїля в кожному Його поколінні (кідуш четвертої чаші).

Четверта ніч – це ніч Месії, який приходить як Світло серед темряви, як Слово серед тиші, як Життя, перемагаючи смерть.

Четверта ніч – це ніч зради, видання Ісуса на страждання, на смерть. Але ця ніч завершується світанком першого дня: світанком воскресіння.