Роздуми до Слова Божого на урочистість Пресвятої Богородиці Марії
Лк 2, 15 – 17
Перші зустрічі з Новонародженим, перші захоплення, перші окрики радості. Поряд з усіма тими поставами бачимо поставу Марії, яка пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. В самому тексті ця постава дещо виділена. Коли пастухи розповідали про те, що їм було сказано про це хлоп’ятко (перше проповідування Благої Вісті), усі хто чув дивувались… Натомість Марія пильно зберігала.
" Коли проголошуєш комусь слово, народжуєш Ісуса для цієї людини
Слово «симбалуза» означає «складати все в одне місце». Саме в цьому полягає медитація над Божим Словом – «складати» тексти в одне місце – ІСУС! Єднати усе в Ісусі. Під час роздумів над Словом, потрібно задати собі два запитання: Як це слово веде мене до Ісуса і звершується в Ісусі? Як це слово звершується в моєму житті?
На Урочистість Пресвятої Богородиці Церква дає нам фрагмент Євангелія, де Марія представлена як Діва, котра зберігає Слово. Зовсім так, як сказав був Ісус: «І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати. 35 Бо хто чинить волю Божу, той – мені брат, сестра і мати» (Мк 3, 34 – 35). Отці Церкви підкреслювали, що Боже материнство Марії більше виникало з її послуху Слову Божому і виконання волі Отця, ніж з факту фізичного народження Ісуса. Слухаючи Слово ми можемо бути братом і сестрою Ісуса. Але матір’ю?! Як це можливо. Коли проголошуєш комусь слово, народжуєш Ісуса для цієї людини (св. Августин).