Роздуми над Словом Божим на п'ятницю І тижня Великого посту
Існує простий критерій, який перевіряє мої відносини з Богом — це мої відносини з братом, тим, хто живе поруч, кого я маю можливість бачити кожен день. Таку істину висвітлює сьогоднішній фрагмент Євангелія.
З тексту випливає, що від моїх відносин з ближніми залежить навіть ефективність моїх молитов і моїх жертв. Можливо хтось запитує, чому Бог не вислуховує його, не чує його крику, його благань. Може тому, що не чуєш крику і благань свого брата, маєш не прощення і образу до нього, тому дар молитви, який приносиш на вівтар не прийнятий Богом.
Пригадаймо собі перших братів в історії людства Каїна і Авеля (Бут 4). Обидва принесли жертви перед Богом. Каїн приніс жертву з плодів ріллі, а Каїн — з первістків свого скоту і то найгладкіших. Господь прийняв жертву Авеля і не прийняв Каїнового приносу. Чому? Можливо відповідь криється у слові первістки – Авель приніс те, що найперше і найгладкіше, Каїн цього не вчинив. Думаю, що є ще одна причина. Гадаю, що така риса, як заздрість і брак любові в Каїна не з’явилася відразу після принесення ним жертви, але і раніше характеризувала його стосунки…
Бог не приймає молитви того, хто не приймає брата.