Брак віри може порушити такі блага шлюбу, як дітонародження, подружня вірність і нерозривність. Про це заявив Папа Бенедикт XVI у промові, зверненій до членів Трибуналу Римської Роти.
Папа торкнувся проблеми сім'ї та шлюбу, з якими часто доводиться мати справу ватиканським суддям. Підкресливши, що сучасна культура ставить сім'ю перед «гнітючими викликами» через яскраво виражений суб'єктивізм, етичний і релігійний релятивізм, Папа зауважив, що страждає сама «здатність людини взяти зобов'язання на все життя». Людина, яка вирішила зв'язати себе узами шлюбу на все життя, відчуває вплив «базової перспективи», і її рішення може бути як суто людським, так і прийнятим у світлі віри в Господа. Нерозривність шлюбу сама по собі не заснована на особистій вірі тих, хто укладає шлюб. При здійсненні Таїнства з канонічної точки зору мінімальною вимогою є «намір зробити те, що робить Церква». «але якщо важливо не плутати проблему наміру з проблемою особистої віри шлюбованих, – додав Папа, – то все ж не можна повністю відділяти їх один від одного».
Папа процитував документ 1977 Міжнародної богословської комісії, в якому підкреслюється, що якщо «немає жодних ознак віри», то слід задуматися над тим, чи мають наречені дійсно намір звершити Таїнство, а якщо ні, то варто поставити питання про дійсність Таїнства Шлюбу. «Цим зауваженням, – пояснив одразу ж Святіший Отець, – я абсолютно не маю наміру вказувати на якийсь простий автоматизм між відсутністю віри і недійсністю шлюбу»: це зауваження він зробив лише для того, щоб підкреслити, як відсутність віри впливає на всі блага шлюбу і порушує шлюбний союз. Але все ж – додав Папа – необхідно «продовжити міркування» з цього питання.
Наприкінці промови Бенедикт XVI згадав про покинутих подругів та розлучених: їх свідчення нерозривності, виражене у відмові вступати в нові відносини, набуває особливої цінності в сьогоднішньому світі і в Церкві.
За матеріалами: Католицький Оглядач