Роздуми до Слова Божого на Великий Понеділок
Жест Марії був дуже милим Господу, дорогим Його серцю. Щоб краще це збагнути спробуймо зазирнути в культуру тих днів. Юда Іскаріотський говорить, що це миро можна було продати триста динаріїв. Це була плата за триста робочих днів – майже рік праці для чоловіка, не кажучи за жінок. Спробуймо зрозуміти, що це було для Марії?
Такий подарунок, як помазання ніг можна було використати тільки один раз. Це жест, який призначався найближчій людині. Свідчення цього можемо знайти в Книзі Пісня Пісень, де молода співає:
Тоді як цар був за своїм столом, нард мій розлив свій запах. 13 Торбинка мірри – любий мій для мене, на моїх грудях спочиває. 14 Гроно кипрове – любий мій для мене, у виноградниках Ен-Геді (Пнп 1, 12 – 14).
Євангелічна подія, про яку ми сьогодні читаємо є звершенням цього старозавітнього тексту. Марія з Витанії довгий час збирала кошти для дорогоцінного нарду, щоб у відповідний день вилити його на ноги свого Возлюбленого. Коли вона чинить цей жест по відношенню до Ісуса, то чинить з великою свідомістю, що це – Найдорожча Особа її життя, що більше нікому вона подібного дару не принесе.
Нардовий єлей – символ розлитого серця для Спасителя, цілковитої відданості Йому, вшанування Його, як когось Єдиного для Твого серця. Бо і Ти для Нього винятковий, заради Тебе одного із посудини свого тіла Він не завагався розлити свою Кров, а запах Його жертви наповнює пахощами благодаті Церкву.